Статутний та резервний капітал АТ. Якщо вартість чистих активів стає меншою, ніж мінімальний розмір статутного капіталу, встановлений цим Законом, товариство зобов'язане протягом 10 місяців з дати настання такої невідповідності усунути її або прийняти рішення про ліквідацію (раніше в цьому випадку відповідно до ч.6 ст.39 Закону № 1576 товариство підлягало ліквідації без вказування на конкретний строк). Обов'язковою умовою збільшення статутного капіталу АТ тепер є відповідність розміру статутного капіталу після його збільшення вимогам, передбаченим ч.1 ст. 14 Закону № 514 (мінімальний розмір - 1250 мінімальних заробітних плат), на дату реєстрації змін до статуту товариства (п.5 ст. 15).
Також змінилися вимоги щодо формування резервного капіталу. Так, відповідно до ст. 15 Закону № 514 акціонерне товариство має право формувати резервний капітал у розмірі не менше ніж 15 % статутного капіталу (раніше було не менше 25%), якщо інше не визначено статутом товариства.
Фонд виплати дивідендів. Статутом акціонерного товариства може бути передбачено створення спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Порядок формування та використання такого фонду встановлюється ДКЦФР.
2. Типи АТ
Публічні АТ та приватні АТ: загальна характеристика
Закон № 514 передбачає два типи АТ: приватні та публічні акціонерні товариства (ст. 5).
Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій. Публічне акціонерне товариство зобов'язане пройти процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі.
Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів. Статутом приватного АТ може бути передбачено переважне право його акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі (п. 2 ст.7).
Наслідки прийняття Закону № 514 для ВАТ та ЗАТ. Статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом № 514, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності Законом № 514 (до 28.04.2011 р.). Крім того, у разі якщо після набрання чинності Законом № 514 (з 29.04.2009 р.) загальними зборами АТ, створеного до набрання чинності цим Законом, прийнято рішення про зміну розміру статутного капіталу товариства, деномінацію акцій та емісію цінних паперів, таке товариство зобов'язане привести свою діяльність у відповідність із цим Законом та внести відповідні зміни до статуту та інших внутрішніх документів товариства (п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень). Невнесення таких змін до статуту та інших внутрішніх документів акціонерного товариства є підставою для відмови в державній реєстрації випуску цінних паперів цього товариства.
3. Створення АТ: нові процедури:
Засновниками акціонерного товариства (далі – АТ) можуть бути одна, дві чи більше осіб. Засновниками може укладатися засновницький договір, який укладається в письмовій формі. Однак крім того, якщо товариство створюється за участю фізичних осіб, їх підписи на засновницькому договорі підлягають нотаріальному засвідченню.
Після цього засновники повинні зареєструвати випуск акцій в ДКЦФР, укласти договір про обслуговування емісії акцій з депозитарієм та здійснити розміщення акцій серед засновників товариства (п. 5 ст. 9). Установчі збори АТ мають бути проведені протягом трьох місяців з дати повної оплати акцій засновниками (п.1 ст.10). На установчих зборах АТ одноголосно затверджуються питання про заснування товариства, його статут та оцінку вартості майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій товариства. Рішення з інших питань приймаються простою більшістю голосів засновників, якщо інше не передбачено засновницьким договором. Після цього можна реєструвати статутні документи та отримати свідоцтво про державну реєстрацію випуску акцій.
Звертаємо увагу, що дії, які порушують процедуру створення акціонерного товариства, є підставою для прийняття ДКЦФР рішення про відмову в реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.
Установчим документом акціонерного товариства є його статут. Ст.13 Закону № 514 містить відомості, які мають бути зазначені в статуті.
4. Типи акцій
АТ може здійснювати розміщення акцій двох типів - простих та привілейованих.
Прості акції товариства не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.
Частина привілейованих акцій у розмірі статутного капіталу акціонерного товариства не може перевищувати 25%.
Укладання договорів купівлі-продажу акцій публічного АТ, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється лише на цій фондовій біржі. Акції приватного АТ не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону.
5. Корпоративне управляння АТ
Порядок скликання загальних зборів та їх повноваження. Передбачено, що АТ зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори) та встановлено строк їх проведення - не пізніше 30 квітня наступного за звітним року (ст. 32). До порядку денного річних загальних зборів обов'язково вносяться питання щодо: затвердження річного звіту товариства; розподілу прибутку і збитків товариства; прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора). Крім того загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства.
Письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилається акціонерам персонально особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений статутом АТ, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Передбачені й дані, які має містити повідомлення (ст. 35).
Від дати надіслання повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення загальних зборів акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного. При цьому пропозиції акціонерів, які сукупно є власниками 5 або більше відсотків простих акцій (раніше – більш як 10%), підлягають обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів.
Акціонери (акціонер), які на дату складення переліку акціонерів, що мають право на участь у загальних зборах АТ, сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій, а також ДКЦФР можуть призначати своїх представників для нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків.
Загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій (ст.42). Рішення загальних зборів акціонерного товариства з питання, винесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, коли цим Законом не встановлено інше.
Обраними до складу органу акціонерного товариства вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів серед тих, хто набрав більш як 50 відсотків голосів.
Крім того нормами Закону № 413 збільшено перелік питань для прийняття яких потрібно три чверті голосів акціонерів від загальної їх кількості. Так рішення загальних зборів з питань, передбачених п. 2 - 7 та 21 ст. 33, приймається більш як трьома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості.
Також важливою є норма про те, що акціонер може оскаржити рішення загальних зборів до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття у разі, якщо воно або порядок його прийняття порушують вимоги Закону № 514, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства (ст.50).
Повноваження наглядової ради. Наглядова рада АТ є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу. В АТ з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов'язковим.
Обрання членів наглядової ради публічного товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування, тобто голосування, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами (ст. 53).
Обрання членів наглядової ради приватного товариства здійснюється за принципом пропорційності представництва у її складі представників акціонерів відповідно до кількості належних акціонерам голосуючих акцій або шляхом кумулятивного голосування. Конкретний спосіб обрання членів наглядової ради приватного товариства визначається його статутом.
Кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами. До складу наглядової ради в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій від 100 до 1000 осіб повинні входити не менше ніж п'ять осіб, з кількістю понад 1000 - не менше ніж сім осіб, а в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій понад 10000 осіб - не менше ніж дев'ять осіб.
6. Операції з акціями
Відповідно до ст. 63 Закону № 521 особа (особи, що діють спільно), яка придбала 50 і більше відсотків простих акцій товариства (далі - контрольний пакет акцій), протягом 20 днів з дати придбання контрольного пакета акцій зобов'язана запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства, крім випадків придбання контрольного пакета акцій у процесі приватизації.
Зазначена особа (особи, що діють спільно) надсилає до товариства публічну невідкличну пропозицію (оферту) для всіх акціонерів - власників простих акцій товариства про придбання акцій на адресу за місцезнаходженням товариства на ім'я наглядової ради та повідомляє про це ДКЦФР і кожну фондову біржу, на якій товариство пройшло процедуру лістингу. Наглядова рада зобов'язана надіслати зазначену письмову пропозицію кожному акціонеру відповідно до реєстру акціонерів товариства протягом 10 днів з моменту отримання відповідних документів від особи. Строк, протягом якого акціонери можуть повідомити особу, яка придбала контрольний пакет акцій, щодо прийняття пропозиції про придбання акцій, має становити від 30 до 60 днів з дати надходження пропозиції. Ціна придбання акцій не може бути меншою за ринкову ціну, визначену відповідно до ч. 3 ст. 8 цього Закону.
Крім того, якщо на загальних зборах, прийняті позитивні рішення по деяким ключовим питанням (реорганізація, вчинення товариством значного право чину, зміна розміру статутного капіталу), то акціонери, які голосували проти, мають право вимагати здійснення обов'язкового викупу товариством належних їм акцій по ринковій вартості (ст. 68,69).
7. Антирейдерські заходи в Законі № 514
Законом № 514 було передбачено ряд антирейдерських заходів, а саме:
Випуск акцій в бездокументарній формі. Відповідно до п. 2 ст 20 Закону № 512 акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.
Обов’язковість повідомлення про придбання акцій. Особа, яка має намір придбати значний пакет акцій зобов'язана не пізніше ніж за 30 днів до дати придбання значного пакета акцій подати товариству письмове повідомлення про свій намір та оприлюднити його. Оприлюднення повідомлення здійснюється шляхом надання його ДКЦФР, кожній біржі, на якій товариство пройшло процедуру лістингу та опублікування в офіційному друкованому органі (ст.64).
Обов’язковість бюлетеня для голосування на загальних зборах. У товаристві, що здійснило публічне розміщення акцій, голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування. (ст.43) У товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій товариства понад 100 осіб голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування. При голосуванні з питань, зазначених у ст. 68 (обов’язків викуп АТ акцій на вимогу акціонера), використання бюлетенів є обов'язковим.
Місце проведення загальних зборів. Загальні збори акціонерів проводяться на території України, в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства (раніше - як правило, за місцезнаходженням АТ).
Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування (тобто з 29.04.2009 р.), крім речення „Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі”, яке набирає чинності через два роки з дня опублікування цього Закону.
1. Статутний, резервний капітал та фонди АТ
Статутний та резервний капітал АТ. Якщо вартість чистих активів стає меншою, ніж мінімальний розмір статутного капіталу, встановлений цим Законом, товариство зобов'язане протягом 10 місяців з дати настання такої невідповідності усунути її або прийняти рішення про ліквідацію (раніше в цьому випадку відповідно до ч.6 ст.39 Закону № 1576 товариство підлягало ліквідації без вказування на конкретний строк). Обов'язковою умовою збільшення статутного капіталу АТ тепер є відповідність розміру статутного капіталу після його збільшення вимогам, передбаченим ч.1 ст. 14 Закону № 514 (мінімальний розмір - 1250 мінімальних заробітних плат), на дату реєстрації змін до статуту товариства (п.5 ст. 15).
Також змінилися вимоги щодо формування резервного капіталу. Так, відповідно до ст. 15 Закону № 514 акціонерне товариство має право формувати резервний капітал у розмірі не менше ніж 15 % статутного капіталу (раніше було не менше 25%), якщо інше не визначено статутом товариства.
Фонд виплати дивідендів. Статутом акціонерного товариства може бути передбачено створення спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Порядок формування та використання такого фонду встановлюється ДКЦФР.
2. Типи АТ
Публічні АТ та приватні АТ: загальна характеристика
Закон № 514 передбачає два типи АТ: приватні та публічні акціонерні товариства (ст. 5).
Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій. Публічне акціонерне товариство зобов'язане пройти процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі.
Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів. Статутом приватного АТ може бути передбачено переважне право його акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі (п. 2 ст.7).
Наслідки прийняття Закону № 514 для ВАТ та ЗАТ. Статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом № 514, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності Законом № 514 (до 28.04.2011 р.). Крім того, у разі якщо після набрання чинності Законом № 514 (з 29.04.2009 р.) загальними зборами АТ, створеного до набрання чинності цим Законом, прийнято рішення про зміну розміру статутного капіталу товариства, деномінацію акцій та емісію цінних паперів, таке товариство зобов'язане привести свою діяльність у відповідність із цим Законом та внести відповідні зміни до статуту та інших внутрішніх документів товариства (п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень). Невнесення таких змін до статуту та інших внутрішніх документів акціонерного товариства є підставою для відмови в державній реєстрації випуску цінних паперів цього товариства.
3. Створення АТ: нові процедури:
Засновниками акціонерного товариства (далі – АТ) можуть бути одна, дві чи більше осіб. Засновниками може укладатися засновницький договір, який укладається в письмовій формі. Однак крім того, якщо товариство створюється за участю фізичних осіб, їх підписи на засновницькому договорі підлягають нотаріальному засвідченню.
Після цього засновники повинні зареєструвати випуск акцій в ДКЦФР, укласти договір про обслуговування емісії акцій з депозитарієм та здійснити розміщення акцій серед засновників товариства (п. 5 ст. 9). Установчі збори АТ мають бути проведені протягом трьох місяців з дати повної оплати акцій засновниками (п.1 ст.10). На установчих зборах АТ одноголосно затверджуються питання про заснування товариства, його статут та оцінку вартості майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій товариства. Рішення з інших питань приймаються простою більшістю голосів засновників, якщо інше не передбачено засновницьким договором. Після цього можна реєструвати статутні документи та отримати свідоцтво про державну реєстрацію випуску акцій.
Звертаємо увагу, що дії, які порушують процедуру створення акціонерного товариства, є підставою для прийняття ДКЦФР рішення про відмову в реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.
Установчим документом акціонерного товариства є його статут. Ст.13 Закону № 514 містить відомості, які мають бути зазначені в статуті.
4. Типи акцій
АТ може здійснювати розміщення акцій двох типів - простих та привілейованих.
Прості акції товариства не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.
Частина привілейованих акцій у розмірі статутного капіталу акціонерного товариства не може перевищувати 25%.
Укладання договорів купівлі-продажу акцій публічного АТ, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється лише на цій фондовій біржі. Акції приватного АТ не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону.
5. Корпоративне управляння АТ
Порядок скликання загальних зборів та їх повноваження. Передбачено, що АТ зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори) та встановлено строк їх проведення - не пізніше 30 квітня наступного за звітним року (ст. 32). До порядку денного річних загальних зборів обов'язково вносяться питання щодо: затвердження річного звіту товариства; розподілу прибутку і збитків товариства; прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора). Крім того загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства.
Письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилається акціонерам персонально особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений статутом АТ, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Передбачені й дані, які має містити повідомлення (ст. 35).
Від дати надіслання повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення загальних зборів акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного. При цьому пропозиції акціонерів, які сукупно є власниками 5 або більше відсотків простих акцій (раніше – більш як 10%), підлягають обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів.
Акціонери (акціонер), які на дату складення переліку акціонерів, що мають право на участь у загальних зборах АТ, сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій, а також ДКЦФР можуть призначати своїх представників для нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків.
Загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій (ст.42). Рішення загальних зборів акціонерного товариства з питання, винесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, коли цим Законом не встановлено інше.
Обраними до складу органу акціонерного товариства вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів серед тих, хто набрав більш як 50 відсотків голосів.
Крім того нормами Закону № 413 збільшено перелік питань для прийняття яких потрібно три чверті голосів акціонерів від загальної їх кількості. Так рішення загальних зборів з питань, передбачених п. 2 - 7 та 21 ст. 33, приймається більш як трьома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості.
Також важливою є норма про те, що акціонер може оскаржити рішення загальних зборів до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття у разі, якщо воно або порядок його прийняття порушують вимоги Закону № 514, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства (ст.50).
Повноваження наглядової ради. Наглядова рада АТ є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу. В АТ з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов'язковим.
Обрання членів наглядової ради публічного товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування, тобто голосування, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами (ст. 53).
Обрання членів наглядової ради приватного товариства здійснюється за принципом пропорційності представництва у її складі представників акціонерів відповідно до кількості належних акціонерам голосуючих акцій або шляхом кумулятивного голосування. Конкретний спосіб обрання членів наглядової ради приватного товариства визначається його статутом.
Кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами. До складу наглядової ради в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій від 100 до 1000 осіб повинні входити не менше ніж п'ять осіб, з кількістю понад 1000 - не менше ніж сім осіб, а в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій понад 10000 осіб - не менше ніж дев'ять осіб.
6. Операції з акціями
Відповідно до ст. 63 Закону № 521 особа (особи, що діють спільно), яка придбала 50 і більше відсотків простих акцій товариства (далі - контрольний пакет акцій), протягом 20 днів з дати придбання контрольного пакета акцій зобов'язана запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства, крім випадків придбання контрольного пакета акцій у процесі приватизації.
Зазначена особа (особи, що діють спільно) надсилає до товариства публічну невідкличну пропозицію (оферту) для всіх акціонерів - власників простих акцій товариства про придбання акцій на адресу за місцезнаходженням товариства на ім'я наглядової ради та повідомляє про це ДКЦФР і кожну фондову біржу, на якій товариство пройшло процедуру лістингу. Наглядова рада зобов'язана надіслати зазначену письмову пропозицію кожному акціонеру відповідно до реєстру акціонерів товариства протягом 10 днів з моменту отримання відповідних документів від особи. Строк, протягом якого акціонери можуть повідомити особу, яка придбала контрольний пакет акцій, щодо прийняття пропозиції про придбання акцій, має становити від 30 до 60 днів з дати надходження пропозиції. Ціна придбання акцій не може бути меншою за ринкову ціну, визначену відповідно до ч. 3 ст. 8 цього Закону.
Крім того, якщо на загальних зборах, прийняті позитивні рішення по деяким ключовим питанням (реорганізація, вчинення товариством значного право чину, зміна розміру статутного капіталу), то акціонери, які голосували проти, мають право вимагати здійснення обов'язкового викупу товариством належних їм акцій по ринковій вартості (ст. 68,69).
7. Антирейдерські заходи в Законі № 514
Законом № 514 було передбачено ряд антирейдерських заходів, а саме:
Випуск акцій в бездокументарній формі. Відповідно до п. 2 ст 20 Закону № 512 акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.
Обов’язковість повідомлення про придбання акцій. Особа, яка має намір придбати значний пакет акцій зобов'язана не пізніше ніж за 30 днів до дати придбання значного пакета акцій подати товариству письмове повідомлення про свій намір та оприлюднити його. Оприлюднення повідомлення здійснюється шляхом надання його ДКЦФР, кожній біржі, на якій товариство пройшло процедуру лістингу та опублікування в офіційному друкованому органі (ст.64).
Обов’язковість бюлетеня для голосування на загальних зборах. У товаристві, що здійснило публічне розміщення акцій, голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування. (ст.43) У товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій товариства понад 100 осіб голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування. При голосуванні з питань, зазначених у ст. 68 (обов’язків викуп АТ акцій на вимогу акціонера), використання бюлетенів є обов'язковим.
Місце проведення загальних зборів. Загальні збори акціонерів проводяться на території України, в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства (раніше - як правило, за місцезнаходженням АТ).
Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування (тобто з 29.04.2009 р.), крім речення „Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі”, яке набирає чинності через два роки з дня опублікування цього Закону.